ПОМА́ДА, и, ж. Запашна косметична мазь, що є сумішшю жиру з ароматизованими речовинами. Вона притулила лице трохи не до самого дзеркала й роздивлялась на свої дуже примазані помадою коси (Н.-Лев., III, 1956, 214); // Така мазь для фарбування губ. Губи її були щедро намазані густою помадою з голубуватим відливом (Руд., Вітер..,1958, 128).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 111.