ПОМАГА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПОМОГТИ́СЯ, о́жеться, док., безос., розм. Те саме, що помага́ти 2. Мені тоді було важенько.. Усе було міркую і обмірковую добре, — а не помагається… (Вовчок, І, 1955, 237); — Гляди! спіткає й тебе лиха година, згадаєш тоді Тетяну, не раз пошкодуєш, та не поможеться, — докоряла стиха Тетяна (Л. Янов., І, 1959, 55); Кликали ворожку, хоч і не помоглося, а рукавець борошна віддай (Кол., Терен.., 1959, 115).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 110.