ПОЛІРУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.

1. Піддаватися поліруванню. Красива, тверда деревина айви чудово полірується (Знання.., 8, 1966, 31).

2. Пас. до полірува́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 78.