ПОЛІ́ПШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЛІ́ПШИТИ, шу, шиш, док., перех. Робити кращим, досконалішим якістю, властивістю і т. ін. — Невже ви, лауреат академії, не розумієте, що фактор злиднів примусить хлібороба інтенсивно.. поліпшувати свою ниву (Стельмах, I, 1962, 13); Щоб поліпшити смакові якості плода, ми використали розроблений Мічуріним метод Ментора (Вол., Наддн. висоти, 1958, 172); // Робити що-небудь кращим, більш задовільним; покращувати. Зміцнення громадського господарства артілі дозволяє поліпшувати побут колгоспників (Хлібороб Укр., 12, 1968, 26): Чи всі здорові в родині? Чи хтось трошки поліпшив настрій? (Л. Укр., V, 1956, 422); О. М. Горький відзначив, що у витворах народної уяви завжди жило прагнення поліпшити реальне життя (Рильський, III, 1956, 141); // Робити більш досконалим що-небудь; удосконалювати. Я. Купала уважним оком пройшовся по рядках перекладу X. Чарнушевича, виправляючи і поліпшуючи окремі місця (Рад. літ-во, 5, 1958, 62); Використання природного газу дало змогу не тільки поліпшити технологічний процес у промисловості, але й досягти значної економії капіталовкладень (Рад. Укр., 12.XII 1962, 2): // Підвищувати показники (в роботі, змаганні і т. ін.). В сьогоднішній газеті писалося про те, що він поліпшив свій рекорд (Руд., Вітер.., 1958, 400).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 77.