ПОЛІПРОПІЛЕ́Н, у, ч. Високомолекулярна сполука з пропілену, яка має вигляд білого порошка і характеризується високими механічними та термічними властивостями. До числа нових матеріалів, одержаних стереоспецифічною полімеризацією, належить, передусім, поліпропілен, що знайшов широке застосування в промисловості, яка виготовляє волокна, плівки (Наука.., 11, 1963, 8); Дуже тонка, міцна і цілком прозора плівка з поліпропілену може служити відмінним пакувальним матеріалом для харчових продуктів, насіння та різних технічних виробів (Веч. Київ, 21 .VIII 1957, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 77.