ПОЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Лікувати трохи, якийсь час. Згодом він виїхав до свого хутора на Громоклеї, щоб полікувати одержану в бою рану (Добр., Очак. розмир, 1965, 244); Я до лікаря лечу. — Полікуй мене! — кричу (Перв., Райдуга.., 1960, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 75.