ПОЛЯРИЗО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до поляризува́ти. Відомо, що сонячне світло частково поляризоване (Ком. Укр., 11, 1964, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 108.