ПОЛУ́НО́ЧНИЙ, а, е, рідко. Прикм. до полуні́ч¹. Ой да світи, місяць.. Ще й полуночная зоря! (Нар. лірика, 1956, 279).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 103.