ПОЛУДИ́ТИ, луджу́, лу́диш, док., перех.

1. Док. до лудит́и.

2. Вилудити все або багато чого-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 101.