ПОЛОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Запроваджувати польську мову, культуру і т. ін. звичайно примусово, витісняючи національну мову, культуру і т. ін.; ополячувати. Католицька реакція в союзі з шляхетською Польщею намагалася полонізувати український та білоруський народи (Тич., III, 1957, 514).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 95.