ПОЛОМИ́ТИСЯ, ло́миться; мн. поло́мляться; док., розм. Те саме, що полама́тися. Ось вони [козаки] настигли, Ось вони [з ордою] зчепились; Шаблі забряжчали, Списи поломились (Щог., Поезії, 1958, 230); Хвіст дараби завернуло, гримнуло ним так, що.. задня керма хруснула, мов трісочка, поломився й столець (Хотк., II, 1966, 391).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 93.