ПОЛИХОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. полихосло́влять; док. Лихословити якийсь час. Надвечір часом наїжджали Сусіди.. Полихословить, потужити, Пожартувать собі гуртом (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 60).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 70.