ПО́ЛИВО, а, с.

1. Свинцева полива (у 1 знач.); шкливо. У XVI ст. міські гончарі починають широко застосовувати свинцеву поливу, яка одержала назву шкливо, а пізніше поливо (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 43); * Образно. Якусь хвилину дивились [Роман і Панас Максимович] на став, посріблений місячним поливом (Минко, Ясні зорі, 1951, 235).

2. діал. Бур’ян. — Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовини нема (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 67.