ПОКІ́ЛЬЧЕНИЙ, а, е. Який покільчився. Щоб покільчене насіння та молоді сходи не загинули від приморозків і великих дощів, грядки накривають матами з соломи чи очерету або рогожами (Озелен. колг. села, 1955, 204).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 24.