ПОКІ́ЙНИЧОК, чка, ч. Пестл. до покі́йник. Добрий був покійничок!.. — Кожний небіжчик добрий (Номис, 1864, № 13089).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 24.