ПОКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. поку́плять; док., перех., розм. Придбати за гроші; купити. Лягав спати Михайло, може, не раз з потайною надією, що от ведмідь знов одвідає, і вночі не спав, прислухавсь, і бравсь за рушницю, що собі покупив (Вовчок, I, 1955, 344); Тим часом покупили ми собі грунт без хати за сто карбованців, — саме понад нашою річкою Тікичем (Крим., Вибр., 1965, 371); // Купити в якій-небудь кількості (про все або багато чогось); накупити. Вони посправляли собі нові свитки, а декотрі пошили сині суконні жупани, покупили ясні червоні одеські пояси, нові смушеві шапки (Н.-Лев., II, 1956, 231).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 55.