ПОКУ́ЛИТИСЯ, литься, док., діал. Покорчитися, покарлючитися, покрутитися. Вівси, ледво [ледве] зійшовши, зав’яли без дощу і покулилися при землі (Фр., V, 1951, 298).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 55.