Про УКРЛІТ.ORG

покрівельник

ПОКРІВЕ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який криє покрівлі (у 1 знач.); фахівець з цієї справи. Я починаю згадувати, що бачив колись у дитинстві, як у нас покрівельники крили соломою хату (Збан., Єдина, 1959, 343); Численну групу ремісників, що складалася з ряду самостійних ремісничих професій, становили самі будівельники. Сюди належали архітектори, каменярі, покрівельники, які покривали будівлі свинцевими або мідними листами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 431).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 50.

вгору