ПОКРИВА́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до покрива́ло 1. Всюди чистота, марлеві занавісочки, покривальця (Донч., VI, 1957, 356); Мати.. виклала з обох боків піраміди пухових подушок, вкритих накрохмаленими покривальцями (Сенч., Опов., 1959, 93).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 44.