ПОКРИВА́ВИТИ, влю, виш; мн. покрива́влять; док., перех. Залити, замазати кров’ю; поранити до крові. Згинаючися в вузол, розплутувала [Маруся] ремені на ногах, пальці собі покривавила, але розв’язала (Хотк.., II, 1966, 271).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 44.