ПОКРА́ЙНІЙ, я, є. Який міститься, розташовується по краях чого-небудь. У лабораторії криміналістики Львівського університету за допомогою ультрафіолетового проміння вдалося повністю прочитати покрайні записи, зроблені українським скорописом XVII ст. (Рад. літ-во, 12, 1966, 76).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 42.