ПОКОРИСТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., чим. Використати, застосувати, вжити що-небудь з певною метою. Шкода, що ти, пишучи, не могла покористуватися цим матеріалом (Коцюб., III, 1956, 135); Переконувала [дівчина] його, що вперед треба покористуватися всіма добрими способами (Март., Тв., 1954, 456); Востаннє хотів [капітан корабля] покористуватися своєю професією пачкаря і був більше чим певен, що ніякої біди в дорозі не буде (Ірчан, І, 1958, 324); // також без додатка. Дістати якусь вигоду, користь для себе, скористатися з чого-небудь. [Герцель:] Коли Михал діло справить, то я покористуюсь, а як його застукають, нехай він своїми боками плате (К.-Карий, І, 1960, 162); Досі він не почував ніякісінького каяття, бо, мовляв, панським добром, що вони його самі не заробили, покористуватися не гріх (Крим., Вибр., 1965, 420); [Петерсон:] Я можу покористуватись деякими… так би мовити… прогалинами в обвинувальному матеріалі й припинити справу (Галан, І, 1960, 433).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 38.