ПОКОПИ́ТИ, коплю́, ко́пиш; мн. поко́плять; док., перех. і без додатка. Скласти в копиці, копи. Вже покосили Та вже й покопили Золотеє жито (Манж., Тв., 1955, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 37.