ПОКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покле́їти. Бібліотека.. була невеличка і на всю величезну волость одна; книжки були зачитані, підклеєні, поклеєні.., та проте читати їх було можна (Вишня, II, 1956, 350).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 29.