ПОКЛЕПА́ТИ, поклепа́ю, поклепа́єш і покле́плю, покле́плеш; мн. покле́плять; перех.

1. Док. до клепа́ти. Як нам коси затупіють, Поклеплем (Пісні та романси.., II, 1956, 72).

2. Клепати якийсь час.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 29.