ПО́КЛАДКИ, ів, мн., розм.

1. Курячі яйця. Тут [в шинку] люди Лишали розум, сіряки І чоботи, дівки — вінки, А господині покладки (Фр., X, 1954, 273); Затопили в печі, приставили окріп на тісто та горщичок з покладками (Коцюб., І, 1955, 43); Носила Єлена й покладки, й солонину, й бринзу, але видимих наслідків ворожіння не давало (Хотк., Довбуш, 1965, 10).

2. Штучні курячі яйця. Для перевірки і підготовки насідок під них спочатку підкладають 1-2 яйця, непридатних для інкубації, або покладки з крейди чи дерева (Птахівн., 1955, 291).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 27.