ПОКИП’ЯТИ́ТИСЯ, ячу́ся, яти́шся, док.

1. Кип’ятитися якийсь час.

2. перен., розм. Те саме, що погарячи́тися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 23.