ПОЗІСКА́КУВАТИ, уємо, уєте, док. Зіскочити (у 1 знач.) (про всіх або багатьох). Вони позіскакували з коней (Панч, II, 1956, 155); Половець зійшов до води, підкотив штани, повернув носа шаланди в море, притримав за корму, потяг її до себе, люди позіскакували (Ю. Янов., II, 1958, 173); Слуги позіскакували з постелі (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 817.