ПОЗРОСТА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. Зрости, повиростати (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь; скрізь або в багатьох місцях). Позростала всюди рута, Позростала скрізь отрута, На тій стежці, тій дорозі, Що ходжу я та ллю сльози (Граб., І, 1959, 605); Підвелися на взгір’ї сосни, На болотах позростали, В хащах випнулись ялини (Перв., З глибини, 1956, 33); Я сто літ проживу. Та бажається більше прожити. Півстоліття — за мною, а там позростають сини (Криж., Срібне весілля, 1957, 69).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 827.