Про УКРЛІТ.ORG

позовниця

ПОЗО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до позо́вник. Наївне оправдування привернуло всіх до бідного дядька Шевка. Школа затряслась од сміху: реготали і слухачі, і судді, і позовниця. Вона першою сказала: — Відпустіть його додому пряжити яєчню (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 120).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 825.

вгору