ПО́ЗОВ, по́зову і рідко по́зву, ч.

1. Звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав. Розглянувши по суті в судовому засіданні з участю обох батьків справу про стягнення аліментів, суд або стягує аліменти, або відмовляє в позові (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 36); — Який там, кому і на кого позов написали? (Мирний, IV, 1955, 366); — Любомирський здурів та бух на мене позов у сенат за те, що я вирізав його робітників (Н.-Лев., VII, 1966, 83); Ятці Браун дано змогу виступити з судовим позовом на тих-о поліцаїв (Вільде, Сестри.., 1958, 391).

Зустрі́чний по́зов див. зустрі́чний; По́зов дава́ти (да́ти, подава́ти, пода́ти, учиня́ти, учини́ти і т. ін.) — порушувати, розпочинати судову справу. Не так розсердиться добродій, коли пан возний позов дасть (Котл., І, 1952, 183); Раз на мірошника мужик позов подав, Що він пшеницю всю не помолов — подрав (Бор., Тв., 1957, 163); Жінки і матері забитих повстанців подали позов на глитаїв, які вчинили розправу (Кучер, Дорога.., 1958, 5); [Констанцій:] Пробач… я хтів сказати, є відомість, що Туллія вже позов учинила у суд про половину всіх маєтків, — се нібито належить їй від тебе (Л. Укр., III, 1952, 272).

2. Цивільна судова справа. Суд розглядає різні цивільні позови і відновлює торжество закону, усуває порушення закону, захищає законні права громадян (Рад. суд охороняє права.., 1954, 15); — Більше було потім позову за гроші, ніж самих тих грошей (Л. Укр., III, 1952, 477); — Той чоловік, що колись узяв його землю, тепер її не віддавав. Почалися позви, судова тяганина (Гр., II, 1963, 450).

Ви́грати по́зов — дістати позитивне рішення в суді. Усі мали надію виграти на суді позов і забрать Грицаєве поле (Н.-Лев., IV, 1956, 224).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 825.