ПОЗМІ́ННО. Присл. до позмі́нний. — Нічого, — Потішив його інженер, — Марія все зробить відмінно, У техніці в неї прогрес. Тепер доведеться позмінно Вам їздити з нею у рейс (Дор., Літа.., 1957, 153).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 821.