ПОЗЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Злити з різних посудин в одну все або багато чого-небудь (про рідину). А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! Тільки… тривай! З їх позливай В барильце всю сивуху! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 818.