ПОЗИ́ВА́Ч, и́вача́, ч. Той, хто подає позов. Виграш доведеться присудити позивачу (Ле, В снопі.., 1960, 116).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 813.