ПОЗИВА́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що сутя́жник. Ну й позивака ж він! (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 812.