ПОЗЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Зжати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Позжинати жито.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 812.