ПОЗДУ́МУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Здумати все або багато чого-небудь. Став здумувати та писати, що в його дома є. Усе, усе поздумував (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 811.