ПОЗВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Звити все або багато чого-небудь.

◊ Позвива́ти гні́зда — те саме, що Зви́ти гніздо́ (про всіх або багатьох) (див. звива́ти). Моїх синів враги прогнали, Ярмом все чисто опрягли, Невірні гнізда позвивали, Де наші праотці жили! (Граб., І, 1959, 525).

2. Згорнути, скрутити в сувій, згорток, кільце все або багато чого-небудь. Понабивавши пістолети, секунданти поназначували їх, а потім, поробивши такі самі значки на картках паперу, позвивали їх і вкинули до шапки (Фр., VI, 1951, 445).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 806.