ПОЗАЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Загризти до смерті всіх або багатьох; // Часто й дуже кусати, жалити (про комах). Нас позаїдали комарі.

2. перен. Замучити докорами, лайкою і т. ін. всіх або багатьох.

3. чим і без додатка. З’їсти що-небудь після чогось випитого або іншої страви (про всіх або багатьох) .

4. перев. безос. Зачепити, стиснути, перешкоджаючи вільному рухові (багатьох предметів). Механізми позаїдало.

5. діал. З’їсти все або багато чого-небудь. З хати не зосталося вже й сліду, дерево позаїдав скот (Л. Янов., І, 1959, 317).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 787.