ПОЗАЦВІТА́ТИСЯ, а́ється, док. Те саме, що позацвіта́ти². На полиці паляниці позацвітались (Чуб., V, 1874, 1171).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 801.