ПОЗАТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і без додатка. Затоптати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох, у багатьох місцях. Вони почали дивитися, чи не видко де слідів. Біля самої клуні нічого не можна було розібрати, бо скрізь позатоптували люди (Гр., II, 1963, 301).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 799.