ПОЗАСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Засмоктати в себе все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

2. Смоктанням зіпсувати, довести до жалюгідного стану все або багато чого-небудь. * У порівн. Було заплете [Палажка] ті косенята, достоту так, неначе кішка позасмоктує (Н.-Лев., II, 1956, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 797.