ПОЗАСМО́КТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позасмо́ктувати. * У порівн. Тоненькі, позліплювані, неначе котами позасмоктувані, кіски отця Єремії трохи заколивались (Н.-Лев., III, 1956, 371).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 797.