ПОЗАСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Заслати всіх або багатьох. Не досягло й до року, як школи закрили; декого з учителів позабирали, позасилали (Мирний, III, 1954, 188).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 796.