ПОЗАРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОЗАРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Заразити всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Позаражати корів ящуром; Я боялась, щоб не позаражувати часом наших [своєю хворобою] (Л. Укр., V, 1956, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 795.