ПОЗАПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Запнути все або багато чого-небудь. Катерина похапцем позапинала вікна, засвітила гасничок (Стельмах, Правда.., 1961, 80); * Образно. Вечір позапинав вікна синім полотном (Ю. Янов., II, 1958, 99).

2. Загорнути поли одягу чи застебнути все або багато чого-небудь. Позапинати кожухи.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 793.