ПОЗАНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., перех.

1. Занести все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

2. Заси́пати чимсь усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох, у багатьох місцях; // безос. Сніг такий глибокий випав, що позаносило хати ущерть з димарями (Збірник про Кроп., 1955, 19); // Заповнити або покрити змитими часточками грунту, піску; // безос. Місцями й позаносило її [низину] напровесні мулом із провалля (Крот., Сини.., 1948, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 793.