ПОЗАКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Закотити все або багато чого-небудь. Хуторяни, жаліючи чобіт, прийшли босі, позакочувавши штани вище колін (Гончар, III, 1959, 222).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 789.