ПОЗАКЛА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позаклада́ти. Член [шкільної ради] витяг якісь папери і порозкладав їх на столі. Коло їх ліг заялозений задачник Євтушевського з позакладаними в його папірцями (Гр., І, 1963, 244).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 788.