ПОЗАВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.

1. Завалити, заповнити чимсь усе або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. — А в кого є чим, понавозили дерева, двори позавалювали (Головко, II, 1957, 497).

2. Обвалюючи або розламуючи, зруйнувати все або багато чого-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 782.